Музей бойової слави

Музей бойової слави створений в школі з метою вивчення однієї з трагічних сторінок в історії Волині ХХ століття: це війна з фашистською Німеччиною. Показати трагізм і героїзм в період війни, виховувати серед учнів патріотизм – такі основні завдання музею.

Музей бойової слави при Луцькій загальноосвітній школі І – ІІІ ступенів № 23 засновано згідно наказу управління освіти і науки від 5.03.2010 року.

/Files/images/jittya_shkoli/muze/Музей_Бойов_слави.jpg


1 Стенд (Початок війни)

22 червня 1941 року без оголошення війни фашистська Німеччина напала на Радянський Союз. На Волині перші удари німецьких військ прийняли прикордонники 98-го Любомильського та 90-го Володимир-Волинського прикордонних загонів; частин 5-ої армії під командуванням генерала-майора М.Потапова. З 23 по 29 червня 1941 року в районі Луцьк-Рівне-Городи відбувалася найбільша танкова битва початкового періоду війни.

/Files/images/jittya_shkoli/muze/muzey_boyovo_slavi/Музей_Бой_слави_Стенди1.JPG ФОТО: 15 хвилин до нападу на СРСР. Командуючий німецькою танковою групою генерал Г.Гудеріан з офіцерами свого штабу на березі р. Західний Буг. 22 червня 1941 року.

ФОТО: Фашистська авіація спрямувала свій смертоносний вантаж на радянські міста і села. 22 червня 1941 року.

КАРТА: Положення на Південно-Західному фронті в перші дні війни.

ДОКУМЕНТ: План «Барбаросса». Німецьке командування згідно плану «Барбаросса» передбачало загарбання України впродовж кількох тижнів.

КАРТА-СХЕМА: Розташування комендатур 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону.

ФОТО: М.Бичковський- майор, начальник 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону.

ФОТО: В.Петров – заступник політрука 7-ої застави 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону. 11 діб билися воїни прикордонної застави під командуванням О.Лопатіна. Посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

ФОТО: О.Лопатін – лейтенант, начальник 13-ої застави 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону.

ФОТО: І.Пархоменко – старшина 3-ої застави 90-го Володимир-Волинського прикордонного загону.

ФОТО: Г.Суртенко – підполковник, начальник 98-го Любомльського прикордонного загону.

ФОТО: Г.Гусєв – старший лейтенант, начальник 98-го Любомльського прикордонного загону. Нагороджений орденом Леніна за мужність і відвагу, проявлені в перші дні війни.

ФОТО: П.Старовойтов – старший лейтенант, начальник 8-ої застави 98-го Любомльмького прикордонного загону. Загинув смертю героя 22 червня 1941 року.

ФОТО: М.Потапов – генерал-майор, командуючий 5-ою армією.

ФОТО: Г.Шестюк – генерал-майор, командир 45-ої стрілецької дивізії.

ФОТО: М.Тимошенко – полковник, командир 62-ої стрілецької дивізії.

ФОТО: П. Алябушев – генерал-майор, командир 87-ої стрілецької дивізії.

ФОТО: П.Сущий – генерал-майор, командир 124-ої стрілецької дивізії.

ФОТО: К.Москаленко – генерал-майор, командир 1-ої артилерійської протитанкової бригади.

ФОТО: І.Федютінський – полковник, командир 15-ого стрілецького корпусу 5-ої армії.

ФОТО: К.Рокоссовський – генерал - майор, командир 9-ого механізованого корпусу.

ФОТО: Д.Тарасов – лейтенант,командир 1-ої авіаескадрилії 21-ого бомбардувального полку. Герой Радянського Союзу. 27 червня з екіпажем спрямував свій палаючий літак на ворожу військову колону в районі с.Іваничі.

2 СТЕНД (ЛУЦЬКА ТЮРМА)

ТЕКСТ: 23-24 червня 1941 року органами НКВС без суду були розстріляні в’язні в Луцький, Ковельський, Володимир-Волинський тюрмах.

/Files/images/jittya_shkoli/muze/muzey_boyovo_slavi/Музей_Бой_слави_Стенди2.JPG ФОТО: На могилі розстріляних в’язнів Луцької тюрми 1941 року.

ФОТО: В’язні Луцької тюрми, що загинули 23 червня 1941 року.

3 СТЕНД (ОКУПАЦІЯ)

ТЕКСТ: За роки окупації німецько-фашистські загарбники зруйнували на Волині всі промислові підприємства, 39 залізничних станцій, 378 колгоспів, спалили 422 населених пунктів. Гітлерівці знищили 165300 чоловік цивільного населення, вивезли в рабство у фашистську Німеччину понад 30000 юнаків та дівчат.

ФОТО: Луцьк після бомбардування 1941 рік.

ФОТО: Концентраційний табір у м. Володимир-Волинському.

ФОТО: Селянин біля спаленої хати с. Березовичі Володимир-Волинського району 1941 рік.

ФОТО: Відправка населення в неволю до Німеччини зі станції Ковель 1942 рік.

ФОТО: Наказ німецького командування про знищення с. Кортеліси.

ФОТО: Обгорілий дуб в с. Кортеліси – свідок трагедії.

ФОТО: Єврейське гетто м.Луцьк.

ФОТО: А.Бакулевич, житель м. Луцька, в роки війни був в’язнем концентраційного табору Освенцім (Польща)

4 СТЕНД (ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ)

ТЕКСТ: З перших днів війни на Волині розгорнулась всенародна боротьба проти гітлерівських загарбників. У 1941-1942 роках на території області були створені партизанські загони під командуванням П.Самчука, І.Шишка, С.Шководи, М.Коніщука, О.Філюка та підпільні антифашистські групи.

/Files/images/jittya_shkoli/muze/muzey_boyovo_slavi/Музей_Бой_слави_Стенди3.JPG У грудні 1942 року на ВОлин з Білорусії прибув батальйонний комісар А.Бринський з невеликою групою партизанів. Він об’єднав всі партизанські загони та групи у північній частині Волині та Рівненщини в Одну бригаду, на основі якої утворилося партизанське об’єднання.

Навесні 1942 року у Цуманські ліси передислокувалися партизанські загони особливого призначення під командуванням Д.Медведева,М.Прокоп’юка та В.Карасьова. Вони розгорнули активну диверсійно-розвідувальну роботу, налагодивши зв’з підпільниками Луцька та Рінвного

В березні 1943 року на Волинь було направлено партизанське з’єднання О.Федорова, яке займалося диверсійно-підривною роботою в районі Ковельського залізничного вузла з метою виведення ладу головних магістралей ворога.

Подальшому розвитку партизанського руху на Волині у 1944-1944 роках сприяли рейди партизанських об’єднань пад командування С.Ковпака,С.Маликова,О.Сабурока,М.Наумова,Л.Іванову,М.Рудича,О.Артюхова.

ФОТО: М.Коніщук – організатор партизанського загону в Камінь-Каширському районі.

ФОТО: С.Шковорода – організатор партизанського загону в Шацькому районі.

ФОТО: Г.Мартинюк – організатор антифашиського підпілля в Голобському та Рожищенському районах.

ФОТО: І.Шишко – організатор антифашистського підпілля в Маневицькому районі.

ФОТО: О.Філюк – органузатор партизанського загону в Ківерцівському районі.

ФОТО: В.Ізмаїлов – організатор і керівник Луцького антифашистського підпілля. Загинув в 1943 році під час виконання бойового завдання.

ФОТО: П.Савель’єва – активна учасниця Луцького антифашиського підпілля. 14 січня 1944 року живцем спалена фашистами. Посмертно нагороджена орденом Леніна.

ФОТО: А.Горинський – командир партизанського об’єднання, Герой Радянського Союзу.

ФОТО: Ф.Лаховський – юний розвідник об’єднання А.Баринського.

ФОТО: Брати Гнатюки – партизани-розвідники об’єднання А.Баринського

5 СТЕНД (Рух опору УПА)

ТЕКСТ: На Волині в роки Великої Вітчизняної війни ширився Рух Опору. Перші формування у волинських та поліських селах виникли ще у 1941 році під назвами УПА «Польська Січ», якою командував Тарас Бульба Боровець.

З осені 1942 року на Поліссі і Волині під егідою ОУН створюються збройні загони, які приймають назву Українська Повстанська Армія. Перші відділи в жовтні 1942 року сформував на Поліссі Сергій Качинський («Остап»). За короткий термін Українська Повстанська Армія сформувалась, як велике військове об’єднання, яке очолив Роман Шухевич («Тарас Чупринка»). УПА мала складну структуру в основу якої був покладений територіальний принцип.

На Волині активно діяла УПА-Північ; командир Дмитро Кличківський («Калим Савур»), яка складалася з військових округів «Турів», «Заграва», «Тютюнник», «Богун».

ФОТО: Тарас Бульба-Боровець, головний отаман «Поліської Січі».

ФОТО: Р.Шухевич(«Тарас Чупринка»), головний командир групи «УПА Північ».

ФОТО: Структура УПА на початок 1944 року

ФОТО: Д.Кличківський («Килим Савур »), командир групи «УПА-Північ»

ФОТО: Присяга вояка Української Повстанської Армії.

ФОТО: Н.Холевич. повстанці на Поліссі.

ФОТО: Д.Медведєев – командир,полковник партизанського загону. Герой Радянського Союзу.

ФОТО: О.Федоров – генерал-майор, командир Чернігівсько-Волинського з’єднання партизанських загонів. Двічі Герой Радянського Союзу.

ФОТО: М.Прокоп’юк – підполковник командир загону особливого призначення. Герой Радянського Союзу.

ФОТО: В.Карасьов – мойор, командир партизанського загону особливого призначення. Герой Радянського Союзу.

За період 3 липня 1943 року по квітень 1944 року підривники партизанського з’єднання О.Федорова підірвали 611 ворожих ешелонів і знищили 3947 вагонів.

КАРТА: Партизанський рух на Волині (1941-1944р.р.)

ФОТО: Партизанська листівка. Ковель. Листопад 1941 року.

ФОТО: Партизани з’єднання О.Федорова оглядають трофейну зброю.

ФОТО: Навчання мінно-підривній справі. Міну монтує Б.Калач

6 СТЕНД. Визволення. Вшанування.

ТЕКСТ: Визволення Волинської області від німецько-фашистських загарбників розпочали війська 1-го Українського фронту піж командуванням М.Ватутіна Ровно-Луцькою наступально. Операцією (27 січня – 11 лютого 1944 р.) в результаті якої 1-3 лютого 1944 року були визволені районні центри Маневичі, Ківерці, Колки, Олика, Цумань і обласний центр м. Луцьк.

Визволення області було завершено в результаті білоруськиї (23 червня – 29 серпня 1944 р.) та Львівсько-Сандомирської (12 липня – 20 серпня 1944р.) операції силами 1-го Білоруського (під командування К.Рокоссовського) та 1-го Українського (під командуванням І.Конєва) фронтів.

21 липня 1944 року був звільнений останній населений пункт Волинської області.

ФОТО: Рівно-Луцька наступальна операція.

ФОТО: 27 січня - 2 лютого 1944 року.

ФОТО: Бої під Цуманню 1944 рік.

ФОТО: М.Пухов – генерал-лейтенант командуючий 13-ю армією 1-го Українського фронту. Герой Рядянського Союзу.

ФОТО: Військова рада 13-ї армії.

ФОТО: Н.Хакімов, В.Єршов, воїни 115-го кавалерійського полку 8-ї Далекосхідної кавалерійської дивізії. У вирішальний момент бою в районі с.Старий Чорторійськ, обв’язавшись гранатами кинулись під ворожі танки і підірвали їх. Посмертно удостоєні звання Героя Радянського Союзу.


Кiлькiсть переглядiв: 272

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.