Зустріч з відомим краянином Юрієм Щербиком.
Цікава і змістовна зустріч відбулася у нашому ліцеї з відомим краянином Юрієм Щербиком.
Урок української літератури рідного краю у 9 класі:
«Якби не творчість – був би геть без жнив…
Аби не вірші, пісня – чим би жив?
Здобувачі освіти ознайомились з творчістю волинського поета, захисника, волонтера, барда.
Щасливий той, хто чує і розуміє мову рідної землі, її щире тепле слово чує ласкавий голос. Ніколи така людина не буде зубожілою, знесиленою, нікому вона не поступиться своїм щастям, ніхто не зможе їй скоритися, подолати. Ніколи така людина не стане байдужою, не , не зачерствіє її серце, довіку вона служитиме народові – і в тому служінні черпатиме цілющу незбориму силу.
Нікого не забуває рідна земля, все береже у пам’яті, розповідає про далеку і незабутню минувшину, сучасне…
Саме про все це з великою синівською любов’ю пише наш земляк – Юрій Щербик.
Україна рідніша - чи мати?
Не потрібно мені розділяти
Нероздільне! Сказати по правді,
Набирався натхнення і сил
Я у двох…І у зоре – пораді
Не шукав ще якихось світил…
Їх тепло все ще гріє, так само
І не слабше, хоч слабша вже мама…
Сподіваюсь, і ви, побратими,
Це відчули… Одне лиш додам:
- Пацани, й вам бажаю живими
До живих повернутися мам!
Вірші Юрія Щербика – справжня поезія, крик душі, це життя у жорстокій реальності, де вбивають гуманні ідеї, цинічно і підступно..
Ліричний герой – складний, багатогранний, добрий та справедливий. Головна зброя – слово поетичне, гітара. Автор намагається ним посіяти зерна любові та патріотизму в серцях людей. Його хвилює, що дорослішають «діти утричі швидше» під час війни, «просять миру для країни».
Сьогоднішня зустріч, урок – незвичайний, хвилюючий, пройнятий не тільки розумом, але й серцем. Поезія Юрія Щербика запалює душу, піднімає дух, вчить любові та повазі до свого народу та своєї рідної мови, вчить бути справжнім патріотом України.
.JPG)
Коментарi