Міжнародний день рідної мови
МОЛЬБА
Яка краса! Вкривають землю квіти...
Як ті зірки на сонечку блищать.
Тендітні й милі, як маленькі діти,
Під ясним небом – Божа благодать.
До сонця простягають рученята,
Благають в неба радості й тепла.
Вмиває вранці личка дощик-тато,
Щоб кожна квітка ніжно розцвіла.
То плачуть, то всміхаються грайливо,
Голівки їм куйовдить вітерець.
Під музику це незбагненне диво
Дарує радість тисячам сердець.
А в нас війна жорстока і кривава...
То ворог нищить землю нашу вщент...
До неба над загравою – заграва.
Це не мiраж, а істини момент.
І краплі крові падають на квіти,
На зелен-трави в розсипах роси.
Народ наш гине, воїни і діти.
В мольбах до Бога линуть голоси.
Іде війна жорстока і кривава,
Такої ще не бачив білий світ.
Де ваш лендліз? Де ви, брати-держави?
Спиніть війну! Вкраїни гине цвіт.
Зґвалтовані, замучені катами,
Не вашi люди гинуть від біди.
Від горя не ридають ваші мами,
Бо в вас нема жорстокої орди!
Спиніть війну, бо гинуть наші діти!
Вмиваються сльозами матері.
О, як ще довго крові пломеніти
На цій священній, батьківській землі!
Яка краса! Вкривають землю квіти,
І як зірки на сонечку блищать.
Врятуй нас, світе! Ти ж все можеш, світе!
Сини Вкраїни скрізь на смерть стоять!!!
Наталія Бугай
Вірш "Мольба" - читає Латишев Даніїл
.JPG)
Коментарi